Щоденник лікаря. Василь Липк

Щоденник лікаря. Василь Липк

Історії лікування пацієнтів бувають складними, непередбачуваними, стають до болю рідними й такими, які врізаються в пам’ять. Адже з якогось моменту розумієш, що це і твоя історія…

Іноді наша обласна лікарня стає для пацієнтів останньою надією на порятунок. Коли якийсь час пропрацюєш хірургом в одному з відділень медичного закладу, де надають високоспеціалізовану медичну допомогу, й куди відповідно потрапляють найважчі пацієнти, починаєш розуміти, що, на жаль, не всім можна допомогти. Є випадки, коли медицина безсила. Поряд з тим, є й такі моменти, коли, бачачи жагу до життя, розумієш – опускати руки ще зарано. І саме тут починається вже твоя спільна з пацієнтом історія.

Так ось з анамнезу пацієнта відомо, що це чоловік, якому виповнилось 64 роки. Попередньо він важко захворів, підхопивши коронавірусну інфекцію COVID-19. На десятий день перебування на лікуванні в одному із медичних закладів Чернівців, чоловік відчув значне погіршення самопочуття. При проведенні КТ органів дихання було виявлено, що в нього розвивається ТЕЛА (тромбоемболія легеневих артерій) – дуже небезпечне захворювання, при якому 50% випадків закінчуються летально. Хворому терміново провели тромболізис – це вид фармакологічної терапії, направлений на відновлення кровотоку в судині, за рахунок розщеплення тромбів. Дана маніпуляція допомогла. Його життя було врятовано. Однак як тільки стан чоловіка почав покращуватись, на нього чекали нові випробування долі.

Через деякий час після перенесеного коронавірусу й ускладнень чоловік почав помічати згустки крові у сечі. Це його насторожило й він звернувся за медичною допомогою до Чернівецької обласної лікарні. Тут, відповідно до медичних показів, він був госпіталізований до урологічного підрозділу. Під час дообстеження у пацієнта було виявлено у лівій нирці гігантську солітарну кисту, розміром до 140 мм (!), яка займала більшу частину органа. А у правій нирці, у її «воротах» (місце, де проходять усі важливі судини органа), була діагностовано ракова пухлина 40х50 мм (!), яка проросла в порожнину нирки.

Здавалося б ситуація критична. Лікарі мізкували, як допомогти пацієнту і врешті вирішили оперувати. Хворий довго вагався стосовно проведення хірургічного втручання, оскільки були високі ризики ускладень під час операції та загроза повторного утворення тромбів. Однак після довгих роздумів все ж таки довірився хірургам.

Наша операційна бригада у складі двох хірургів-урологів – мене та професора Валерія Зайцева – досвідченого, високопрофесійного колеги, в якого маю нагоду вчитися й переймати досвід, прооперувала цього пацієнта двічі. Спершу ретроперитонеоскопічно (через три мініатюрні проколи шкіри) проведено резекцію (видалення частини) лівої нирки, яка була уражена кістою. Це дозволило зберегти орган у функціонуючому стані. Використання сучасних мініінвазивних технологій, які активно використовують в ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», направлене на максимальне збереження органа. Навіть те, що частинка нирки при її збереженні буде працювати на 40-60%, суттєво покращить життя пацієнта надалі.

Успішно проведена перша операція налаштувала хворого оптимістично і вже через 14 днів йому було видалено праву нирку. Можливості збереження органа не було. Пухлина глибоко проростала в порожнисту систему та була близько розташована до ниркових судин. Друга операція також пройшла успішно. Й на цьому шляхи нашої операційної бригади й пацієнта розійшлись.

Наразі чоловік виписаний додому. Попереду в нього нелегкий період реабілітації й пристосування до нових умов життя, продиктованих хворобою. Але тепер ми точно знаємо воно буде! Життя продовжується. Історія продовжується. У кожного з нас надалі вона своя.

Хірург-уролог урологічного підрозділу ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» Василь ЛИПКА